Мінімізовував власним статусом інваліда податки для великої компанії, виконуючи послуги, яких вона потребує: складав тепло- та газо-схеми, вів облік робочого одягу.

За час роботи на пів-ставки закінчив лікування та кілька курсів бухгалтерів та отримав повну вищу освіту. Та закінчив лікування наслідків ДТП - перевів остемієліт в стадію реміссії та подовжив ногу на 5 см.

Став керівником новоствореного кафе на базі викладацької їдальні. Вивів його в беззбитковість, хотів розширятися, але не встиг, тому що потрапив в ДТП.

Став розпорядником кафе "Жили-Были", що заснували брат з сестрой з ресторану "Гесер" ще на стадії будівництва. Збирав команду та створював меню закладу.

Вивів заклад на лідируючі позиції в місті. Потім мене запросили взяти на себе керивництво створеного на основі їдальні нового закладу.

Зустрічав та обслуговував гостей. Виграв кілька конкурсів. Створив конкурентний колектив, який постійно підтримував в формі конкурсами та зацікавленістю спеціалістів Мінторгу Бурятії, вони навіть зарошували мій колектив на обслуговавання віп-гостей, як то: Прем'єр-Міністр Малазії та представник Президента РФ в Сибірському Федеральному Окрузі Драчевського. Потім знайомі побудували триповерхове кафе та запросли мене туди розпорядником (керуючим).