Корінний Киянин, який народився в сім'ї робітників і селян, тому вміє працювати і орати. Ріс як і всі в ті часи на землі, на воді і в небі, простий, веселий, допитливий, пізнає всі принади та тяжкості життя, завдяки чому маю чітке розуміння, що таке добре і що таке погано. Любов до навчання, спорту та правильної орієнтації у виборі літератури не дозволили втратити людяність у лихі дев'яності і дали можливість зберегти вектор до духовного зростання і розумію, що віддавати потрібно більше, ніж брати. Так тривало зростання і в спортивній кар'єрі дійшовши до кандидата в майстри спорту, в навчанні (банкіром чомусь я так і не став), зате в армії набув достатньої кількості чоловічих якостей, - уміння служити, але не прислуговувати і вміння підкоряти собі інших і допомагати їм без утисків їхньої внутрішньої гідності, продовжував зростати в бізнесі з розвитку торгових і дилерських мереж у різних напрямках, так як було цікаво пізнати максимум, було просто цікаво працювати з людьми, а людям було цікаво працювати зі мною, що дозволило набути чимало досвіду для самостійного руху по життю та навчанню цьому тих, хто тільки ставав на шлях самопізнання, самовизнання та самореалізації. Раннє захоплення автомобілебудуванням, любов до швидкості та вроджена якість самозбереження додали навичкою в керуванні автомобілем у різних ситуаціях (завжди хотів стати гонщиком) але продовжував шукати себе, все далі відводячи від юнацьких фантазій: бути художником (є такий дар і талант – бачити та передавати гарне на папір), бути психологом (за природою вмію слухати людей, вникати в їхню сутність), бути оратором (наділила природа талантом говорити правильно, зрозуміло, красиво), бути духовним лідером і наставником (але у мене було роздвоєння на духовну і фінансову особи, які так не хотіли перетинатися і в той же час втрачати свою владу). Час йшов, я набирався знань, досвіду спілкування і напрацювання зв'язків з людьми з різних соціальних прошарків (так і не навчившись користуватися всім цим на благо себе, це мабуть єдиний мій явний недолік), але зате для інших, я міг дістати зірку з неба якщо це було необхідно. Ось, напевно, цікаво, чому я все пишу в минулому часі? Напевно тому, що коло руху до зростання і розвитку просто замкнулося і якщо раніше я бачив і знав, куди мені йти і що робити, то зараз мета втрачена. Ось і шукаю її, ту саму мету. У собі, в інших, у житті та у світі, в якому зараз перебуваю і до якого звертаюся. Що ще може розповісти про себе людина, яка вже пережила зльоти та падіння, достаток і злидні, щастя та втрати (книгу можна було б про це написати), мабуть тільки одне; що кожен день він прокидається новий, у новому дні та з новими можливостями. Звичайно, фінансова сторона питання має не маловажне значення, так як створюючи себе, ти несеш витрати на це, але віддаючи потім, хочеться отримувати достатню компенсацію без можливості ставити собі зайві питання, чи все я правильно роблю, чи важливо це для когось і для мене і що я ще можу зробити…