27.05.2000 отримав посвідчення арбітра по вирішенню колективних трудових спорів за №034 від 27.05.2000 (перший випуск, надам його на співбесіді) і до нині обліковуюсь у Національній службі посередництва і примирення (далі-НСПП). Але фактично роботи немає для арбітрів, оскільки немає в Україні дійсно реально сильного профспілкового руху і тому відповідно практично майже не має страйків, спорів між власниками бізнесу та профспілками. А ті, що іноді виникають в подальшому практично вирішуються завдяки штатним працівникам НСПП і тому спір не доводять до передачі на розгляд арбітра. Моя діяльність, в якості арбітра відбувається за цивільно-правовим договором, що було за останні 15 років лише двічі. Також двічі я проходив підвищення кваліфікації в Національній академії державного управління при президенті України 2008р., 2014р. Маю досвід урегулювання спорів, конфліктів і відповідно навики в медіації (позасудової добровільної, конфіденційної, структурованої процедури, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів).

1. Починаючи з 08.05.2007 і до часу складання цього резюме, представляю згідно довіреності інтереси осіб в судах, але починаючи з 01.01.2019р. не будучи адвокатом втратив основний об’єм своїх правових послуг внаслідок змін у законодавстві, зокрема, в першу чергу, в підпункті 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, згідно якого: «Представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року".

Отже, з 01.01.2019 я міг представляти інтереси в суді лише в спрощеному провадженні, призначеному для розгляду малозначних справ у яких ціна позову не перевищує 268 400грн. (це 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб: 2684грн. (з 01.01.2023р.) х 100 = 268 400грн.), а також справ, що виникають з трудових відносин і справ незначної складності, наприклад, розірвання шлюбу, стягнення аліментів тощо.

2. Протягом одного року з 08.06.2006 по 07.05.2007 працював за однорічним строковим трудовим договором юрисконсультом в Полтавській міській профспілці «СОЛІДАРНІСТЬ»; звільнений «по закінченню строкового договору ст.36 п.2 КЗпП України», як це записано в трудовій книжці.

3. 06.06.2000 - 07.06.2006, як самозайнята особа представляв інтереси в судах. Зокрема, успішно закінчив справу №1-9/2003 в Конституційному Суді України (рішення від 10.04.2003) за конституційним зверненням полтавського підприємця Сердюка Валерія Анатолійовича. Про це в програмі новин на 1-му Національному телеканалі був відео сюжет з моєю участю (є відео на USB флеш-накопичувачі, надам його для перегляду разом з нотаріально засвідченою копією вказаного рішення). Також брав участь в захисті інтересів Федорова Володимира Георгійовича та його дружини в Октябрськосу районному суді м. Полтави, що потім стало підставою для успішного захисту його інтересів у справі "Федоров і Федорова проти України" (постанова ЕСПЛ від 07.07.11, скарга N39229/03) в Європейському Суді, де його інтереси представляв відомий харківський адвокат Аркадій Петрович Бущенко (зараз він суддя Верховного Суду у складі Касаційного кримінального суду з 10.11.2017р.)

4. 11.04.1997 - 05.06.2000 працював старшим юрисконсультом в СП (спільне підприємство) "АВІС". Спочатку працював, як за основним місцем роботи, а саме в період з 11.04.97 по 30.09.99, а після того, як працевлаштувався в АБ "Полтава-банк" на основне місце роботи, то продовжив працювати в СП "АВІС" за сумісництвом з 01.10.99 по 05.06.2000. Річ у тім, що в зазначеному банку обслуговувалося СП "АВІС". Звільнився за згодою сторін.

5. 30.09.97 - 08.11.98 працював юрисконсультом АБ "ПОЛТАВА-БАНК". Звільнений за скороченням чисельності штатів згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

6. 22.08.94 - 01.09.95 працював юристом в Полтавському мостобудівному управлінні №8 (МБУ №8). Був прийнятий на роботу по переводу (п.5 ст.36 КЗОТ України) з Полтавського електромеханічного заводу "Єлектромотор" з метою забезпечити правовий супровід процесу приватизації і акціонування, внаслідок чого МБУ №8 перейменоване в «Акціонерне товариство закритого типу АТ МБУ-8», про що зазначено в запису №16 моєї трудової книжки. До речі, ні до того, як я працевлаштувався, ні після мого звільнення протягом щонайменше 3-х років, юриста в товаристві так і не було. Звільнився за власним бажанням.

7. 03.08.92-19.08.94 працював начальник юридичного бюро Полтавського електромеханічного заводу "Електромотор", куди був прийнятий по переводу з Полтавськ